Підрив греблі Каховської ГЕС: першочергові наслідки та довгостроковий вплив на АПК України

6 червня 2023 р. було підірвано греблю Каховської ГЕС, яка була останньою сходинкою в каскаді Дніпровських електростанцій. За інформацією Укргідроенерго, станція відновленню не підлягає, потрібно буде будувати греблю від фундаменту. За умови повного звільнення Херсонщини, на відновлення греблі може піти мінімум 5 років.

Зниження рівня води у Каховському водосховищі вже призвело до загибелі великої кількості флори та фауни, опустелювання території Каховського водосховища, його околиць та заболочення осушених 70 років тому земель, що знаходились нижче ГЕС по течії Дніпра.

Окрім безпосередньо підтоплення Херсонщини (та меншою мірою деяких районів Миколаївської області) можливе виникнення інших другорядних проблем:

• ризик припинення подачі холодної води до реакторів Запорізької атомної електростанції;
• зниження рівня води в Північно-Кримському каналі;
• скорочення постачання води до систем зрошення Херсонської, Запорізької та Дніпровської областей;
• припинення постачання питної води до окремих міст та сіл;
• можливе припинення роботи промислових підприємств в регіоні через брак постачання води.

Далі більш детально розберемо наслідки саме для АПК України в коротко- та довгостроковій перспективі.

Короткострокові наслідки

До цієї категорії перш за все слід віднести підтоплення сільгоспугідь та споруд сільськогосподарського призначення. МінАгро передбачає затоплення орієнтовно 10 тис. га сільськогосподарських земель на правобережжі Херсонщини та в декілька разів більші площі на лівому березі області; за рахунок руйнівної сили води на правобережжі було втрачено понад 100 тис. т врожаю, що був на зберіганні, втрати на лівому березі неможливо оцінити.

Зупинка водопостачання 31 системи зрошення полів Дніпропетровської, Херсонської та Запорізької областей. Згідно з даними МінАгро, у 2023 р. на правому березі Дніпра  працюють лише 13 зрошувальних систем. Терористичний акт на Каховській ГЕС фактично залишив без джерела води 94% зрошувальних систем в Херсонській, 74% – в Запорізькій та 30% – в Дніпропетровській областях.

До повномасштабного вторгнення Херсонська область була лідером по виробництву агропродукції на зрошуваних землях (її частка складала 58%). Найбільшу частку від загального виробництва на зрошуваних полях складали зернові культури, але найгіршого впливу буде завдано овочівництву та вирощуванню рису, оскільки саме ці культури потребують найбільш високої вологості ґрунту.