УкрАгроКонсалт збільшує свою оцінку врожаю та експорту зерна у 2023/24 МР

16 червня Держкомстат опублікував офіційні результати врожаю 2022 р., згідно з якими було зібрано 53,9 млн т (-37% від 2021 р.) зерна, а саме:

• пшениці: 20,7 млн т (-35%),
• ячменю: 5,6 млн т (-40%),
• кукурудзи: 26,2 млн т (-37%).

УкрАгроКонсалт приймає ці дані в своєму балансі попиту та пропозиції українського зерна.

З початку сезону (для кукурудзи – з 1 вересня) по травень включно було експортовано:

• пшениці: 15,5 млн т (-17% від аппр),
• ячменю: 2,65 млн т (-54%),
• кукурудзи: 24,1 млн т (+14%).

Основним покупцем української пшениці залишається Туреччина, на другому місці – Румунія, але варто зазначити, що переважна більшість українського зерна проходила через цю країну транзитом. Нагадаємо, що на початку травня Єврокомісія затвердила рішення про заборону імпорту українського зерна до Румунії та ще чотирьох сусідніх країн (Болгарія, Угорщина, Польща, Словаччина).

Через логістичні обмеження ячмінь у 2022/23 МР відвантажувався більш рівномірно – в другій половині сезону щомісячний експорт постійно знаходився в діапазоні 180-230 тис. т. Хоч Китай і наростив обсяги імпорту українського ячменю в останні кілька місяців, він все ще залишається на четвертому місці серед основних імпортерів. Випереджають Китай – Туреччина та країни ЄС.

Кукурудза залишається основним експортним товаром українського АПК. Китай зміг вийти на перше місце серед основних покупців української кукурудзи, але на тлі повільної роботи «зернової угоди» все ж таки основним напрямком залишається Європа, хоча значна частка кукурудзи, відправленої в Румунію, перевантажується в порту Константи на більші судна та направляється в інші, більш віддалені країни (Африки та Азії). На здивування ринку, «зерновий коридор» у червні працював не так вже й погано і станом на 22 червня з початку сезону попередньо було експортовано вже 25,9 млн т кукурудзи. Хоча, з початком нового сезону ранніх зернових, очікується, що пшениця та ячмінь дещо потіснять кукурудзу в загальній структурі українського зернового експорту.

За даними Укргідрометцентру, у квітні в Україні випало настільки багато дощів, що ця волога підтримувала достатнє зволоження ґрунту на переважній частині площ, задіяних під озимі культури, навіть під час бездощового періоду в подальші місяці. Перспектива врожайності, вище середнього рівня, зберігається.

Ситуація з ярими посівами трохи гірша, бо квітневі дощі стримували темпи сівби, а потім, у травні, коли раннім зерновим потрібна була волога у верхніх шарах ґрунту, дощів не було зовсім. Втім, незворотного погіршення стану цих культур немає, оскільки у травні переважала прохолодна погода, що не допускала швидкого випаровування. Отже, для ярих зернових перспектива середнього врожаю ще зберігається.

Станом на 22 червня, посівні площі ярих зернових та зернобобових культур у 2023 р. складають 5672 тис. га (-434 тис. га від 2022 р.). Відставання від минулорічних показників в першу чергу викликано скороченням посівних площ ярого ячменю та кукурудзи. Втім, хоч минулого року по закінченню сівби звітували про 4,6 млн га, площі збирання в результаті скоротилися до 4,12 млн га. Саме тому УкрАгроКонсалт не спішить підвищувати свої оцінки до рівня, вказаного МінАгро, тим паче попереду ще можливі погодні ризики, вірогідність яких зросла після підриву Каховської ГЕС. Нагадаємо, що наразі на місці Каховського водосховища формується пустеля, яка за відсутності нормальної кількості опадів сприятиме розвитку посухи в південній та центральній Україні.

Оновлені оцінки врожаю та експорту в 2023/24 МР можна знайти в повній версії статті.