25 Липень, 2023 в 16:07
За час роботи, з серпня 2022 року, через зерновий коридор було експортовано близько 33 млн т агропродукції. Зернова угода пом’якшила удар, який завдала Україні війна, розв’язана Росією. До повномасштабного вторгнення Україна була серйозним гравцем на світовому ринку зерна та олійних: посідала 5 місце серед експортерів пшениці, 3 місце – серед експортерів ячменю та кукурудзи, перше місце – серед експортерів соняшникової олії. Війна стала основною причиною сильного скорочення посівних площ у 2022 році.
Експорт морем – найшвидший та найдешевший спосіб транспортування великих партій продовольчих вантажів. Якщо не продовжити зернову угоду, ми побачимо повторення ситуації весни 2022 року, коли ціни зерна та олії на світовому ринку досягли рекордних значень, коли ціни в Україні сильно впали через велику кількість запасів зерна за відсутності можливості ефективно його вивезти. Для українського фермера це також означатиме зростання логістичної складової ціни, за якою він продає свій товар. Нагадаємо, що навесні 2022 року часто українські фермери продавали зерно собі на збиток, просто щоб утримати свій бізнес на плаву. У довгостроковій перспективі відсутність морського торговельного судноплавства спричинить те, що українські фермери продовжать скорочувати посівні площі.
Окрім зростання світових цін на зерно та олію, міжнародний ринок вже наступного року може зіткнутися з дефіцитом пропозиції. Згадане вище скорочення посівних площ в Україні призведе до скорочення експорту. І якщо в 2022 світу пощастило з рекордним урожаєм пшениці в Росії, Австралії, то в наступних сезонах, особливо при середній температурі планети, що постійно підвищується, частішими посухами та іншими природними катаклізмами, такого везіння може вже не відбутися. Нагадаємо також, що населення планети також постійно зростає. Резюмуючи, можна сказати, що втрата України як одного з провідних експортерів зерна та олійних загрожує продовольчій безпеці всього світу.
Реалії угоди не задовольняють жодну залучену сторону. Іноді часті простої і затримання наводять на думку, що про угоду краще забути. Але експорт 38 млн тонн товарів через коридор у 2022/23 роках точно не є надмірним для глобальної продовольчої безпеки та для українських фермерів. Тому, швидше за все, угоду буде сильно змінено – з новими правилами, можливо, з новими гравцями, новими учасниками. Це займе деякий час – це безперечно.
У тому вигляді, в якому угода працювала у попередньому сезоні, її поновлення передбачало б участь у ній Росії. Але для Росії робота зернового коридору не є важливою. Її порти на Чорному морі не заблоковані та не обстрілюються. Більше того, експорт зерна з Росії зріс у півтора рази, порівняно з минулим сезоном. Так, насамперед цьому сприяв рекордний урожай, проте очевидно, що існуючі обмеження у вигляді заборони SWIFT не мають вагомого впливу на російський експорт.
Поступове зростання темпів експорту з кожним місяцем свідчить про те, що росіяни навчилися оминати накладені на них заборони. Крім того, російські ЗМІ писали, що оплата з «дружніми» країнами відбувається у рублях або у валюті імпортерів, що також допомагає обходити західні санкції. Згідно з російським Мінсільгоспом, частка «дружніх» країн у структурі російського експорту продовольства зросла до 87% у 2022/23 МР. Місяць тому повідомлялося, що Росія з початку 2023 року уклала понад 750 контрактів у національних валютах на постачання за кордон зерна, олії та цукру, найбільше угод — з Іраном, Сирією, Єгиптом та країнами СНД.
До 18 липня були сигнали, що міжнародні компанії готові ризикнути заходити в Чорне море та у разі виходу росії із зернової угоди. Така готовність можливо спиралася на досвід осені, коли Росія вийшла з угоди і протягом трьох днів здійснювався прохід суден тільки під контролем України, ООН та Туреччини. Причому робота ЗК тоді показала набагато більшу ефективність та швидкість проходу суден. Проте зараз ситуація інша. Від Росії надходять не лише загрози (попередження, що північно-західна акваторія Чорного моря є небезпечним районом), а й обстрілюються морські порти, зернові термінали та переробні заводи, що знаходяться в портах. Частина з них, що належать міжнародним компаніям, вже зазнала серйозних пошкоджень.
У разі заходу судів ніхто не може гарантувати їх збереження. Навіть якщо не буде прямої атаки на цивільні судна, росія може вжити інших терористичних дій, наприклад, замінувати акваторію.
У такій ситуації страхові компанії можуть не піти на такі суттєві ризики, якщо не буде підтримки з боку військових, наприклад, створення міжнародних конвоїв.
Якщо зернова угода завершиться і не буде альтернативи, ми вважаємо, що обсяги зерна будуть йти переважно з дунайських портів.
Ми вивозимо зерно також через західні кордони вантажівками та вагонами. УкрАгроКонсалт оцінює місячний обсяг експорту через західні кордони в 2-2,5 млн тонн. Це не єдиний можливий шлях, ми ще можемо використовувати малі дунайські порти, які зараз працюють. Ми бачимо, що потужності дунайських портів перевантажують 2-3 млн тонн сільськогосподарської продукції на місяць. Таким чином, максимальний місячний експорт без зернового коридору може сягати до 5 млн тонн сільськогосподарської продукції на місяць, що є достатнім для експорту українського зерна цього сезону.
Україна розглядає можливість перевалки зерна з невеликих суден і барж на більші судна на зовнішніх шляхах поблизу Сулінського каналу в румунських територіальних водах (дельта Дунаю). Представники Міністерства інфраструктури України також повідомили, що наразі на українському узбережжі Дунаю будується понад 12 зернових терміналів.
Справді, з початком війни Україна суттєво наростила експорт до прикордонних країн, які до того не були найбільшими покупцями українського зерна та олії. Проте левова частка цих обсягів не осідала, а вирушала далі, до кінцевого споживача. Дії 5 країн покликані захистити місцевого виробника та гарантовано грати лише транзитну роль. Така позиція не несла загроз Україні, якби ці транзитні механізми були добре налагоджені. Насправді ж не вистачає потужностей для транспортування, зерновозів, локомотивів, європейські порти не пристосовані для надсилання таких значних обсягів зерна та інших продуктів, які може забезпечити Україна. В результаті мають місце величезні черги на прикордонних переходах. На жаль, ні створення накопичувальних хабів та сухих портів, ні електронна черга для автомобілів не змогли вирішити цю проблему. Із закриттям ЗК ситуація лише погіршиться.
За перші 2 дні з моменту припинення ЗК біржові ціни на пшеницю та кукурудзу підвищилися на 8-10%. Незважаючи на війну, Україна продовжує відігравати значну роль для світової продовольчої безпеки. Обмеження постачання зерна, безумовно, призведе до його подорожчання.
Високий урожай у Бразилії частково компенсує скорочення української кукурудзи, але це є актуальним скоріше для азіатських країн. Водночас для західної півкулі доставка бразильської кукурудзи – найдорожче задоволення. Скорочення постачань української пшениці грає на руку росії, яка має величезні залишки з минулого рекордного сезону та гарні види на цьогорічний урожай. Росія докладе всіх зусиль (за допомогою системи знижок, умов платежу тощо), щоб підім’яти під себе традиційних покупців українського зерна. Ті країни, які відмовляються мати справу з Росією, розглядатимуть європейське, американське, канадське походження.
Посівні площі озимих наступного урожаю залежатимуть від наступних факторів:
– Інтенсивність бойових дій і звільнення територій
– швидкість розмінування
– попит і внутрішні ціни
– погодні умови
– доступність МТР
Основним фактором в цьому переліку ми вважаємо фактор попиту та цін. Стартували ціни нового сезону з дещо вищих показників за минулорічні, але з закриттям ЗК ситуація погіршиться, оскільки зупиниться закупівля зерна в глибоководних портах.
Відсутність зернового коридору збільшить логістичне плече, особливо сухопутним маршрутом, що буде тиснути на ціни внутрішньої та зовнішньої логістики. Та в цьому сезоні зважаючи на скорочення урожаю і відсутності великих обсягів перехідних залишків, навантаження на елеватори та експортну інфраструктуру зменшиться, що сприятиме зниженню цін на зберігання і перевезення. Отже, з’являються ознаки зниження логістичної складової в структурі формування ціни на зерно у порівнянні до минулого сезону. Це підтримає внутрішні ціни, які отримає фермер поточного року.
Незабаром вже почнеться озима посівна. В початковому сценарії ми базуємось на збереженні площ під ріпаком на минулорічному рівні, в той час як площі зернових культур поступово відновлюються. Але з закриттям ЗК і дедалі більш обмеженим доступом до каналів збуту зерна ситуація погіршується.
Зростання площ під зерновими культурами також буде ґрунтуватися на необхідності сівозміни після перерозподіл площ і зростання частки олійних культур.
Подальший розвиток аграрної логістики в Україні та Чорноморському регіоні буде обговорюватися провідними операторами агробізнесу на Міжнародній Конференції ‘BLACK SEA GRAIN & OIL’ 14 вересня у Києві. Приєднуйтесь, щоб дізнатися прогнози нового сезону 2023/24, перспективи інвестицій, переробки, логістики та експорту для відновлення й розвитку аграрної галузі.