Сергій Феофілов: Українська соя та її перспективи у запитаннях та відповідях

• Навіть попри окупацію низки територій і активні бойові дії у прифронтових областях українські аграрії цього сезону встановили кілька рекордів, у тому числі вперше в історії виростили й зібрали 6 млн. т сої. Якими були передумови цього рекорду і завдяки чому він став можливим? Адже погодні примхи цього року негативно позначилися на врожайності всіх, а найбільше - саме пізніх культур

Одразу скажу, що в Україні було зібрано навіть більш ніж 6 млн т сої. УкрАгроКонсалт оцінює врожай 2024 року на рівні 6,23 млн т проти 5,26 млн т у 2023 році. Загальний тренд на зростання цін олійних культур та висока маржа у попередньому сезоні 2023/24 МР стали запорукою привабливості олійних для фермера. Соя тут продемонструвала вражаючий результат – рентабельність із мінуса вийшла в плюс, що і є причиною значного розширення площ на 700 тис. га або 35% до рекордних 2,7 млн га. Однак, саме ярові культури отримують максимально негативний вплив від посушливого, спекотного літа.

Ми очікуємо, що фінальна врожайність сої буде на рівні 2,35 т/га – найнижча за останні чотири сезони. Хоч середня врожайність сої у 2024 році і знизилася в порівнянні з минулим роком, різке збільшення посівних площ компенсувало падіння врожайності, що й дало змогу отримати рекордний урожай сої.

Крім того, слід зазначити, що географічно найбільші області-виробники сої традиційно припадають на Центр, Північ та Захід країни, що знижує воєнні ризики, а збільшення площ сої відбулось майже по всіх областях.

• Яким ви прогнозуєте баланс сої на 2024/25 МР і як він корелюється зі світовим балансом цієї культури?

Незважаючи на рекордний урожай сої в Україні, співвідношення попиту та пропозиції виглядає досить збалансовано. Раніше була теоретична ймовірність високих залишків сої на початок наступного сезону 2025/26 МР, але, враховуючи темпи експорту у вересні-грудні сої та продуктів її переробки, наразі цей сценарій не розглядається.

Світове виробництво сої у поточному сезоні також піднімає планку урожаю на новий рекорд. Загальна світова пропозиція перевищує попит, що створює нові виклики для учасників ринку. Загальна пропозиція сої у світі збільшується через розширення посівних площ і сприятливі погодні умови у провідних країнах-виробниках - Бразилії, США та Аргентині.

Попит теж залишається високим, але його зростання відстає від збільшення пропозиції. Це формує дисбаланс, який і призводить до накопичення залишків.

Україна, хоча й є відносно невеликим гравцем на світовому ринку сої, все одно чутливо реагує на глобальні тенденції,  і надлишок пропозиції на світовому ринку може створити певний ціновий тиск, що може зменшити маржу української сої.

• Соя, як і більшість сільгоспкультур в Україні, культура експортоорієнтована. Які перспективи у вітчизняного соєвого експорту на цей сезон? З якими країнами-виробниками і на яких ринках будемо конкурувати?

Так, вірно, максимальний об’єм урожаю сої йде на експорт. Експортний потенціал ринку сої у 2024/25 МР оцінюється на рекордному рівні - 3,7 млн т.

В поточному сезоні частка експорту врожаю знизиться до 59% проти 61% роком раніше та 74% у 2022/23 МР. Показники останніх двох сезонів повернулись на довоєнний рівень завдяки налагодженню безперебійної роботи логістики та сталого попиту імпортерів. Дія морських портів - 60% всього експорту - відіграє ключову роль для реалізації експортного потенціалу сої, частка залізничної дороги – 25%, автомобільні перевезення – 12%, паром – 4%.

Стосовно ринків збуту сої – ЄС залишається лідером серед інших імпортерів, але зростання пропозиції дозволяє більше диверсифікувати ринки збуту. Так, серед традиційних найбільших покупців сої - ЄС, Туреччина та Єгипет, з’являється Пакистан.

• Чи доречні зараз збільшені мита на експорт сої, впроваджені кілька років тому для стимулювання внутрішньої переробки бобів? Чи врятує кризу перевиробництва експорт соєвої олії і шроту?

Державне регулювання, як механізм впливу на ринки, є досить дієвим. Але, ми вважаємо, по-перше, що його застосування можливо в критичних ситуаціях, які потребують кардинальних рішень, а, по-друге, повинно бути передбачено кінцевий ефект. Всі добре пам’ятають, як спрацювали «соєві правки» і ми мали зниження інтересу аграрія до вирощування сої та різке скорочення посівних площ.

• Які фактори можуть зашкодити, а які – сприяти експорту української сої і продуктів її переробки цього сезону і на перспективу?

До позитивних факторів слід віднести те, що Україна має значний потенціал для експорту сої завдяки якості продукції та зручному географічному положенню. Українська соя переважно є не-ГМ, що робить її привабливою для країн ЄС, які запроваджують обмеження на імпорт ГМ-продукції. Крім того, не ГМ-соя має вищу ціну і користується стабільним попитом.

До негативних факторів ми б віднесли жорстку конкуренцію на ринку сої та продуктів переробки, проблеми з логістикою, так як через воєнні дії в Україні багато портів працюють з перебоями або залишаються заблокованими. Альтернативні шляхи експорту через Дунайські порти або сухопутні коридори в країни ЄС можуть бути дорожчими та менш ефективними. Суворі вимоги ЄС стосовно якості продукції, наявність сертифікатів тощо.

• За вашим прогнозом, яким цього сезону буде обсяг переробки? Чи зможе олійно-жирова галузь так саме рекордно його наростити і чи взагалі здатне внутрішнє споживання якимось чином врятувати ситуацію з перевиробництвом?

Обсяги внутрішньої переробки останні чотири сезони збільшилися майже на 1 млн т - з 1,22 млн т в 2020/21 МР до 2,15 млн т у 2024/25 МР. І це також, як і урожай, буде рекордним показником.

Соєвий шрот і олія залишаються ключовими продуктами переробки, які затребувані у тваринництві та харчовій промисловості. Враховуючи, що соєва олія не має великого попиту в Україні, вона активно буде пропонуватися на експорт та оновить рекорд. Поточна оцінка експортного потенціалу ринку соєвої олії – 400 тис. т (+17% до 2023/24 МР), соєвого шроту – 1100 тис. т (+61% до 2023/24 МР).

Наявність великих переробних потужностей дозволяє Україні переробити весь цьогорічний рекордний урожай сої та експортувати продукцію з доданою вартістю, що підвищує конкурентоспроможність на світовому ринку.

• З огляду на соєві реалії цього сезону, чи не розчаруються аграрії в цій культурі і чи не пропаде в них бажання до встановлення нових соєвих рекордів?

УкрАгроКонсалт завжди вірив в сою та її майбутнє в Україні, однак в наступному сезоні 2025/26 ми прогнозуємо відхід від  рекордних позначок та зниження посівних площ. Процес закономірний, враховуючи, що соя в поточному сезоні є найдешевшою олійною. Але зниження площ тимчасове та, ми впевнені, нові соєві рекорди ще попереду.

• Так чи інакше, але соя залишається однією з основних пізніх культур поряд з соняшником і кукурудзою. Які культури, на вашу думку, потіснять її на українських полях наступного сезону?

Саме соняшник та кукурудза у новому сезоні повернуть та збільшать посівні площі і соя стане однією з культур, за рахунок площі якої буде це відбуватись. Такі очікування ґрунтуються, спираючись на динаміку цін.