Україна. Перспективи експорту у 2022/23 МР: обсяги та напрямки

З початком блокади українських морських портів зросла частка залізничного, автомобільного транспорту та обсяги перевезень через дунайські порти. Основним напрямком експорту стали сусідні країни ЄС – Польща, Словаччина, Румунія та ін. Також цьому сприяло зняття імпортних обмежень з боку ЄС.

Україна показала себе в якості надійного постачальника навіть за умов воєнного стану в країні, тому недивно, що частка ЄС в географічній структурі українського експорту залишається високою. Українське зерно має хороше співвідношення ціна/якість, тому воно успішно конкурує на внутрішньому європейському ринку.

Європейський напрямок експорту для українського зерна залишився значним навіть після відкриття «зернового коридору» – за два місяці нового сезону частка ЄС в експорті української пшениці виросла до 49%, ячменю – до 73%.

З боку європейських споживачів є попит на українське зерно (особливо на кукурудзу) через невдалий власний врожай. Посуха пошкодила посіви в основних країнах-виробниках, таких як Франція та Румунія.

Надлишок пропозиції зерна в Україні змушує продавців продавати його по заниженим цінам, завдяки чому для кінцевого покупця в ЄС ціна українського зерна є надзвичайно привабливою.

Сподіваємось, що дія «зернової угоди» продовжиться і після 19 листопада.

В цьому випадку Україна зможе реалізувати свій експортний потенціал, що дозволить послабити тиск на потужності зберігання та отримати фінансування для сівби в наступному сезоні, інформують аналітики УкрАгроКонсалт.