Казахстан: актуальні питання 2022/23 МР та прогноз врожаю 2023/24 МР

Згідно з офіційними підсумками врожаю, у Казахстані у 2022 р. було зібрано 22 млн т (+34% від 2021/2022 МР) зерна, з яких:

• пшениці: 16,4 млн т (+39%),
• ячменю: 3,3 млн т (+38%).

Експорт пшениці в вересні-лютому 2022/23 МР перевищив 4 млн т (+19% від аппр), що стало рекордом з 2011/12 МР, в основному за рахунок стандартних напрямків:

• Узбекистан: +31%,
• Таджикистан: +28%,
• Афганістан: +57%.

Крім того, помітно зросли відвантаження в напрямку Китаю (до 24,5 тис. т, що в 2 рази більше, ніж за аппр). Міністр торгівлі та інтеграції повідомляв про плани Казахстану збільшити експорт пшениці в Китай до 1 млн т в рік.

Експорт ячменю у вересні-лютому становив 644 тис. т (в 3,5 рази більше, ніж за аппр). Зростання попиту в порівнянні з аппр спостерігається з боку усіх без виключення імпортерів:

• Іран: у 6 разів,
• Китай: у 8 разів,
• Афганістан: у 4 рази,
• Таджикистан: у 2 рази.

Виробництво борошна виросло до 2,25 млн т (+5% від аппр) з початку поточного сезону. Відповідно, експорт пшеничного борошна за вересень-лютий виріс до 1,14 млн т (+32% від 2021/22 МР) в основному за рахунок зростання попиту з боку Афганістану (на 44%).

Погодні умови напередодні ярової сівби склались набагато кращі за минулорічні, крім посухи в деяких регіонах вирощування озимої пшениці. Втім, загальна частка озимої пшениці зазвичай не перевищує 5-7% від загального врожаю.

Згідно з планом Мінсільгоспу, посівні площі під врожай зерна у 2023 р. планують збільшити на 0,1 млн га, але, як показує практика, їхні прогнози не завжди справджуються. Так, рік тому вони очікували на скорочення посівних площ під зерновими на 0,4 млн га, але фактичні результати врожаю-2022 показали зростання на 0,1 млн га.

Ми очікуємо, що посівні площі під зерновими культурами в Казахстані у  2023/24 МР дійсно можуть збільшитись, але не за рахунок пшениці під впливом факторів:

1. Сильна конкуренція з боку російського походження на всіх основних ринках збуту в Середній Азії: російська пшениця, навіть з урахуванням доставки, часто дешевша, ніж казахстанська.

2. Зростання «сірого» імпорту пшениці з росії, який надходить переважно автомобільним транспортом: місцеві експерти оцінюють щомісячний обсяг нелегального ввозу до 370 тис. т пшениці. Для захисту внутрішнього виробника з 10-12 квітня планується заборонити ввезення російського зерна автотранспортом.

3. Проблеми з логістикою: нестача зерновозів та локомотивів, черги на кордонах.