22 Вересень, 2026 в 09:09
У 2025/26 МР український ринок сої змістився від експорту сировини до внутрішньої переробки. Менший урожай та 10% експортне мито скоротили експорт сої майже вдвічі, тоді як переробка досягла рекордного рівня. Це підтримало експорт продуктів переробки, насамперед шроту.
ЄС став ключовим напрямком для української сої, олії та шроту. Така концентрація зменшує залежність від далекої морської логістики, але підвищує значення європейського попиту, прикордонної інфраструктури та відповідності регуляторним вимогам.
2026/27 МР. Площі під соєю продовжують скорочуватися, а відновлення врожайності лише частково компенсує цей спад. Експортне мито залишається ключовим фактором розподілу врожаю: його збереження підтримуватиме переробників, тоді як скасування може посилити експортний попит на сою. Додатковим фактором стають нові правила щодо ГМО та підготовка до вимог ЄС щодо простежуваності продукції.
Соя стає більш орієнтованою на внутрішню переробку, однак скорочення площ свідчить про погіршення її конкурентоспроможності для виробника. У новому сезоні баланс між експортом і переробкою визначатимуть регуляторні рішення, логістика та доступ до європейського ринку.